Якщо ви хочете залишитись непоміченими з коханцем чи коханкою, не варто йти на побачення на матч Чемпіонату світу з футболу (а не лише на концерт рок-гурту).
Читайте также: В оборонці за пів року відкрили більше вакансій, ніж за весь 2025 рік — дослідження DOU
Cтадіони виділяють мільярди доларів на різноманітні технології безпеки. Там ШІ розпізнає ваші обличчя та визначає, чи не збираєтесь ви зробити щось незаконне. Футбольний стадіон дедалі більше нагадує дата-центр із трибунами. І саме ця трансформація зробила безпеку одним із найперспективніших напрямів для технологічного бізнесу.
Журналістка Vector Олена Коваль розібралася, які технології для цього розвивають та які компанії заробляють на цьому. А також, чим такі розробки корисні для військових.
Бізнес на десятки мільярдів доларів
Ще 10 років тому безпека стадіону асоціювалася з турнікетами, металодетекторами та десятками охоронців. Сьогодні це один із найдинамічніших сегментів спортивної індустрії, де використовують штучний інтелект, відеоаналітику, хмарні сервіси та кібербезпеку.
За оцінкою аналітиків, у 2026 році світовий ринок безпеки стадіонів сягне $15,66 млрд, а до 2031-го — $25,89 млрд. Середньорічний темп зростання — 10,58%. Якщо дивитися ширше — на ринок «розумних» стадіонів, — його оцінюють у $20,2 млрд у 2025 році. До 2033-го це число може майже потроїтися — до $58,5 млрд.
Великі турніри на кшталт Чемпіонату світу-2026 змушують країни та операторів стадіонів швидше модернізувати інфраструктуру. У Північній Америці цей процес підтримують державні програми захисту критичної інфраструктури та фінансування систем боротьби з безпілотниками. В Азії розвиток безпеки інтегрують у масштабні проєкти «розумних» міст.
Від усіх коштів, що стадіони виділили на безпеку у 2025 році, 61,6% пішли на обладнання. При чому 43,3% — на відеоспостереження. Найшвидше зростає попит на сервіси: хмарне зберігання відео, AI-аналітика, технічна підтримка та регулярне оновлення ПЗ. У топі — кібербезпека, адже зараз стадіон залежить від цифрової інфраструктури — електронних квитків, мобільних застосунків, безготівкових платежів, Wi-Fi та систем управління потоками людей.
Постачальникам така співпраця більш вигідна, адже це довгострокові контракти.
Найбільше заробляють компанії, які інтегрують усі ці рішення в єдину систему. Серед лідерів ринку — Grand View Research називає Cisco Systems, IBM, Intel, Huawei, Johnson Controls, Honeywell, Schneider Electric, NEC, Ericsson, NXP Semiconductors та Tech Mahindra.
Штучний інтелект аналізує відеопотоки, керує потоками людей, контролює завантаженість входів, паркінгів і торгових зон. А мережі 5G, IoT, хмарні платформи та AR/VR дозволяють використовувати одну цифрову інфраструктуру одночасно для трансляцій, навігації, контролю доступу й реагування на інциденти.
Від AI нічого не приховати
Головне завдання систем безпеки — встигнути побачити проблему ще до того, як вона виникне. Для цього одночасно працюють комп’ютерний зір, машинне навчання, сенсори, мережі 5G та аналітичні платформи.
Алгоритми в режимі реального часу рахують людей, визначають заповненість секторів, аналізують напрямок руху натовпу, прогнозують появу черг чи тисняви та автоматично сигналізують про нетипову поведінку. У результаті оператор отримує готові повідомлення про потенційні ризики.
Якщо в одному секторі виникає конфлікт або небезпечне скупчення людей, система автоматично визначає місце інциденту, оцінює його масштаб і допомагає службам безпеки швидше координувати свої дії.
Окремий напрям — розпізнавання облич та аналіз поведінки. Такі рішення дозволяють швидко знаходити людей із переліків ризику, встановлювати учасників інцидентів після завершення матчу або відшукати конкретну людину серед десятків тисяч уболівальників. Але ця система зараз має слабке місце — її регулярно критикують за порушення прав на конфіденційність.
Втім, для штучного інтелекту спортивна арена виявилася одним із найскладніших середовищ. Під час матчу алгоритми повинні одночасно стежити за десятками людей, які швидко рухаються, перекривають один одного й часто виглядають схоже. Відтак, спортивні арени стали окремим напрямом розвитку комп’ютерного зору.
Для навчання таких моделей дослідники створили спеціалізований датасет SportsMOT — один із найбільших у світі для спортивної аналітики. Він містить 240 відеофрагментів, понад 150 000 кадрів і більш як 1,6 млн розмічених об’єктів із футбольних, баскетбольних та волейбольних матчів. Для порівняння: за кількістю кадрів SportsMOT приблизно у 15 разів перевищує MOT17 — еталонний набір даних, на якому інженери по всьому світу перевіряють, наскільки добре ШІ вміє відстежувати людей у натовпі.
Завдяки таким масивам даних алгоритми навчилися не втрачати людину навіть після того, як вона на кілька секунд зникла з поля зору камер. Ці моделі створювали для спортивної аналітики, але сьогодні вони працюють і в системах безпеки.
Читайте также: Хто очолив Мінцифри — що відомо про нову очільницю
Захист від шахраїв
Безпека спортивних подій тепер нагадує технологічні перегони озброєнь. Поки одна сторона автоматизує атаки, інша автоматизує їхнє виявлення. Значна частина загроз виникає ще до того, як людина купує квиток. Підготовка до великих міжнародних турнірів традиційно запускає хвилю шахрайства. Тут доклався і ШІ. Якщо раніше фішингові листи чи підроблені сайти можна було впізнати за мовними помилками або примітивним дизайном, то сьогодні шахраї створюють майже ідеальні копії офіційних ресурсів.
Під час підготовки до Чемпіонату світу з футболу дослідники кібербезпеки виявили понад 13 000 нових доменів, пов’язаних із FIFA та World Cup. Значну частину з них одразу додали до потенційно небезпечних. Через такі сайти користувачам продають фальшиві квитки, пропонують несправжнє житло або виманюють реквізити банківських карток.
Навіть QR-код, який ще донедавна здавався найбезпечнішим способом потрапити на стадіон, став новим інструментом атак. Сьогодні кіберзлочинці активно використовують так званий quishing — різновид фішингу, коли людина сканує код, що виглядає офіційним, але потрапляє на сайт для викрадення персональних чи платіжних даних.
Як спортивні технології стали військовими
У 2010 році Пентагон вирішив запозичити одну з найвідоміших технологій американського спорту — систему миттєвих повторів, яку використовували під час трансляцій матчів НФЛ. Разом із Harris Corporation військові створили систему Full-Motion Video Asset Management Engine (FAME) для аналізу відео із зон бойових дій.
Ідея була простою. Під час футбольної трансляції режисер бачить не лише картинку з поля. Перед ним — ціла інформаційна панель: рахунок, таймер, статистика команд, дані про гравців, повтори з різних камер і десятки інших параметрів, які допомагають миттєво зрозуміти контекст гри.
Пентагон вирішив, що так само мають працювати й військові аналітики.
Кожен відеокадр у системі FAME отримував власний набір метаданих: час, координати, місце розташування камери. До нього можна було прив’язати фотографії, телефонні дзвінки, документи чи інші розвідувальні матеріали. Замість звичайного запису з безпілотника аналітик отримував інтерактивну картину події, яку можна переглядати з різних ракурсів, швидко знаходити потрібний момент і відмотувати назад — так само як футбольний повтор.
Про те, чи використовують американські військові цю технологію зараз, — невідомо. І Пентагон з нами навряд чи цим поділиться.
За 15 років ці технології зробили ще один стрибок. Якщо тоді вони допомагали швидше переглядати вже записане відео, то тепер алгоритми самі аналізують те, що бачать.
Сучасні спортивні системи автоматично відстежують переміщення кожного гравця, аналізують взаємодію між ними, оцінюють тактичні побудови та прогнозують розвиток окремих епізодів гри.
Цей досвід зараз вивчає американська некомерційна організація MITRE, яка працює з урядом США над оборонними технологіями. Її дослідники адаптують спортивну аналітику для підготовки військових підрозділів.
Логіка тут майже спортивна. І футбольна команда, і бойова група — це невеликий колектив, який діє у швидкозмінному середовищі. Рішення кожного учасника впливає на інших, а успіх визначає якість взаємодії всієї команди.
Технології, створені для професійного спорту, дозволяють автоматично аналізувати переміщення кожного учасника, вимірювати ефективність взаємодії, знаходити слабкі місця в командній роботі та моделювати оптимальні сценарії дій.
У MITRE вважають, що такі інструменти можуть допомогти військовим аналізувати маневри так само, як футбольні клуби розбирають матчі: оцінювати швидкість ухвалення рішень, взаємодію підрозділів, побудову формацій і реакцію на зміну ситуації.
Де закінчується стадіон
Стадіони стають місцем, де суспільство майже непомітно звикає до нової норми: кожен рух можна відстежити, кожну поведінку — проаналізувати, а кожне відхилення — оцінити як потенційну загрозу. Поки що це працює заради безпеки футбольного матчу. Але ті самі алгоритми не знають, де закінчується стадіон.
Технології все рідше запитують дозвіл — вони просто стають частиною повсякденності. І, можливо, найбільший виклик найближчих років полягатиме вже в тому, хто визначатиме межу між безпекою, контролем і правом людини залишатися непомітною.
Читайте также: Як масштабувати рекламні кампанії через соціальні мережі: роль Facebook і Instagram Ads у воронці продажів
