Амбіція збудувати стандарт для взаємодії в українській оборонці. Як працює український стартап Dwarf Engineering

У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського DefTech-стартапу Dwarf Engineering. Команда створює технології, які надають перевагу Силам оборони України, полегшують роботу військових і рятують їхні життя. Зокрема, наведення, яке не залежить від ваги Narsil та операційна система KordycepsOS, яка дозволяє розгортати та оновлювати ПЗ різних виробників на усіх типах безпілотних систем.

Команда-переможець defense-категорії IT Arena 2025, перше місце.

Головна редакторка Юлія Ткач розпитала СЕО і співзасновника Владислава Піотровського про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.

Як з’явилась ідея

Владислав Піотровський має сім років досвіду у розробці технічних продуктів та побудові команд. На початку повномасштабки подався соло на перший хакатон «Армії дронів» і взяв там перше місце. Після цього його взяли у компанію Autodoc, де він пів року займався проєктом.

Під час другого хакатону зустрів Олександра Бахмача, майбутнього співзасновника і СТО Dwarf Engineering. Разом взялися за челендж з астронавігації — так проєкт і стартував.

Решту первинної команди Влад покликав із власних попередніх проєктів. «У студентські роки я зробив RozkladBot — бот із розкладом ВНЗ, яким щомісяця користувалися 10 000 людей. Після університету працював у R&D у німецьких та американських компаніях», — згадує Влад.

Dwarf Engineering заснували у 2023 році. «На старті ми кілька разів змінювали напрям, намагаючись зрозуміти, які технології найбільше потрібні на війні. У результаті зосередилися на автоматизації для дронів. Наш перший продукт — асистент пілота Narsil — згодом переріс в операційну систему для B2B-інтеграцій і став флагманом Dwarf», — розповідають у компанії.

Для розробників, пояснює співзасновник, їхній продукт закриває весь цикл — від інтеграції до запуску продажів і масового виробництва нового рішення. Зазвичай це займає 6–12 місяців. «Коли виробники роблять усе самі — наприклад, ту ж систему доведення, — це коштує від $200 000 до $500 000. І навіть такі інвестиції не дають гарантії, що вийде робочий продукт. Робота з кожним проєктом окремо гальмує впровадження інновацій і робить продукцію менш конкурентною», — зазначає він.

Команда зараз налічує до 50 людей, всі зони розробки — ih-house.

Шукають низку фахівців: Mechatronic Technical Team Lead, Engineer-Assembler of Electronics, Product Marketing Manager тощо.

Продукт та аудиторія

Dwarf Engineering — українська продуктово-інженерна DefTech-компанія, що розробляє технології для посилення Сил оборони. Серед ключових рішень — система наведення Narsil, яка працює незалежно від ваги, та операційна система KordycepsOS, що дає змогу розгортати й оновлювати ПЗ різних виробників на всіх типах безпілотних платформ.

Влад пояснює: «Ми взялися за систему наведення, бо на фронті гублять до 70% дронів — через джеммінг, втрату GPS, радіоперешкоди та недостатню підготовку пілотів. Потрібне було ПЗ, яке зробить дрони автономнішими, і ми працювали над ним цілий рік.

Коли з’явилися перші запити від клієнтів у різних містах, стало ясно: з кожним треба інтегруватися — налаштовувати виробництво або постачати модулі, контролювати якість, гарантувати безпеку доступу до ПЗ, оновлення прошивок, логування проблем. Усе це й привело до створення нашого флагманського продукту.

Що це таке? Це операційна система для дронів — своєрідна “обгортка”, яка дозволяє будь-якому виробнику запускати своє ПЗ на будь-яких безпілотниках. Навколо цієї ОС вибудувана екосистема інструментів:

апаратні модулі шифрування, які забезпечують захищений обмін даними;
розробницькі інструменти, щоб команди могли легко адаптувати свої технології під ОС;
хмарна платформа, що дозволяє швидко “штампувати” ОС для різних моделей дронів;
десктоп-застосунок для заводів, який відкриває доступ до хмари й спрощує масове виробництво.

У центрі всієї системи — ОС, що “склеює” різні технології між собою і робить масштабування виробництва дронів швидким та уніфікованим.

«В Україні ніхто досі не анонсував це як окремий продукт, хоча багато команд стикаються з операційними проблемами при масштабуванні, так само як і ми. Ми інтегрувалися з кількома виробниками ПЗ і вже запускаємо завод на нашій системі», — пояснюють у Dwarf Engineering.

Компанія вже має сім підписаних клієнтів, чотири команди розробки проходять бета-тестування, а на платформі Dwarf працює перший запущений завод.

Бізнес-модель та просування

Бізнес-модель — В2В. Команда інтегрує платформу у виробничі лінії заводів. Через неї під’єднують та обслуговують технології від розробників програмного забезпечення. Дохід Dwarf Engineering — це відсоток від продажу ліцензій на кожну технологію.

Просуванням продукту наразі займається внутрішня команда, зокрема бренд-менеджерка та публічні працівники. Зосереджені переважно на earned та owned-каналах, нетворку і сарафанному радіо.

Інвестиції

Скільки вклали — не розголошують. На IT Arena 2025 отримали $15 000. Подальші залучення — шукають $5 млн на масштабування та інвесторів для наступного раунду.

Плани

«Нині ми завершуємо долучення до платформи чотирьох перших компаній і будуємо “інтеграційний конвеєр” — алгоритм з інтеграції, який оборонні заводи зможуть впроваджувати за кілька тижнів.

Далі — масштабування: залучити більше виробників, зібрати зворотний зв’язок і зробити платформу стандартом для взаємодії в українській оборонці», — фіналізує співзасновник.