У клубі, де зазвичай замовляють джин-тонік під живий саунд Чемерова чи Юріної, — 16-го та 17-го травня вперше лунав поетичний перформанс. На сцені герой «САМ» за понад 2,5 млн грн вчиться любити себе.
Читайте также: Українська Fire Point протестувала зенітну ракету FP-7.X — відео
Самотній тут хіба що герой п’єси — автор та виконавець Віталій Ажнов разом з партнерами повірили, що поезія про самотність варта мільйонних інвестицій.
Журналістка Vector Дарія Прудіус без жодного джин-тоніка в Origin Stage поговорила з Віталієм Ажновим та командою проєкту про:
- скільки коштує поставити «САМ»;
- як фарма і девелопери платять за поезію;
- між ким розподілені права на виставу;
- як просувають незалежний театральний проєкт.
Хто і про що створив «САМ»
16-го та 17-го травня на сцені Origin Stage актор театру і кіно Віталій Ажнов презентував власне шоу «САМ» — поетичний перформанс, для якого уникає маркерів на кшталт «театральна вистава» чи «моноп’єса». Актор став не лише виконавцем головної ролі, а й автором ідеї, сценарію та людиною, яка несе відповідальність за шоу.
Як зазначив Ажнов, ідея в нього з’явилася восени 2025-го, а в листопаді він прийшов з нею до продюсера Антона Азізбекяна, чия агенція «Купол» стала дистриб’ютором проєкту. Кофаундери агенції безпосередньо долучилися до команди Ажнова: Антон Азізбекян став головним продюсером, а Іванна Гавлюк — відповідальною за PR та комунікації. За словами Гавлюк, увійшли в проєкт на партнерських умовах. Деталей співпраці не розголошують.
Режисером шоу виступив студент Івана Уривського Максим Свець, відомий постановленнями «Вирій», «Солоне молоко».
Програму збирали три місяці із віршів Семенка, Тичини, Шкурупія, Плужника, Атаманюка, прози Коцюбинського та інших. Більшість декламованих авторів совєти вбили або закатували в концтаборах. Окрім Розстріляного відродження звучали поезії Іздрика, Жадана, Тетяни Власової тощо.
Сюжет максимально умовний і тримається на тріаді: самотність, кохання та розрив. Головний герой вибирається із самотності через кохання, втрачає жінку себе й знаходить катарсис (або ні). Повз ці емоційні стани глядачів ведуть читецький голос Ажнова та живий вокал акторки Катерини Манузіної.
Ставку зробили на дорогу́, підкреслено преміальну форму. Сцену зашили LED-екраном зі спеціально знятими відеоартами. Для сцен зі світлом встановили хейзери, стробоскопи тощо. Клубний майданчик Origin Stage вибрали, каже, свідомо, щоб «зменшити дистанцію між глядачем і поезією».
Скільки коштує бути «САМ»
Вартість та умови орендування Origin Stage для шоу команда не розкриває.
CEO Origin Stage Олександр Кондратенко каже, що фінальна сума за всі 10 репетицій і дві прем’єри склала приблизно 500 000 грн — і вона значно нижча за ринок. Стандартний день оренди майданчика коштує близько 200 000 грн, тоді як для команди «САМ» обходився у 50 000–60 000 грн. Частину репетицій, коли Ажнову потрібно було лише попрацювати з простором, майданчик взагалі не тарифікував.
«Людина готується, ми знаємо Віталія, розуміємо, що він робить. Для артиста іноді важливо просто відчути простір», — пояснює Кондратенко. Причини таких умов він не приховує: багаторічна співпраця з продюсером Антоном Азізбекяном та його агенцією «Купол», а також особисте знайомство з самим Ажновим: «Для них були суперфрендлі умови, яких ми, враховуючи, що це ще й прем’єра, в принципі не даємо», — каже Кондратенко.
За його оцінкою, якби аналогічний проєкт реалізовував хтось інший, витрати на локацію обійшлися б щонайменше втричі дорожче — тобто близько 1,5 млн грн.
Origin Stage зайшов у проєкт не лише ставкою. За словами Кондратенка, до прем’єри долучилися всі служби — світлорежисер, діджей, технічна команда, — а коли на день показу випав день жалоби, дату переносили. Театральні вистави такого формату для музичного за профілем майданчика — рідкість, і саме це, за його словами, додало проєкту «спешал-умов».
Скільки коштує бути «САМ»
Вартість та умови орендування Origin Stage для шоу команда не розкриває.
CEO Origin Stage Олександр Кондратенко каже, що фінальна сума за всі 10 репетицій і дві прем’єри склала приблизно 500 000 грн — і вона значно нижча за ринок. Стандартний день оренди майданчика коштує близько 200 000 грн, тоді як для команди «САМ» обходився у 50 000–60 000 грн. Частину репетицій, коли Ажнову потрібно було лише попрацювати з простором, майданчик взагалі не тарифікував.
«Людина готується, ми знаємо Віталія, розуміємо, що він робить. Для артиста іноді важливо просто відчути простір», — пояснює Кондратенко. Причини таких умов він не приховує: багаторічна співпраця з продюсером Антоном Азізбекяном та його агенцією «Купол», а також особисте знайомство з самим Ажновим: «Для них були суперфрендлі умови, яких ми, враховуючи, що це ще й прем’єра, в принципі не даємо», — каже Кондратенко.
За його оцінкою, якби аналогічний проєкт реалізовував хтось інший, витрати на локацію обійшлися б щонайменше втричі дорожче — тобто близько 1,5 млн грн.
Origin Stage зайшов у проєкт не лише ставкою. За словами Кондратенка, до прем’єри долучилися всі служби — світлорежисер, діджей, технічна команда, — а коли на день показу випав день жалоби, дату переносили. Театральні вистави такого формату для музичного за профілем майданчика — рідкість, і саме це, за його словами, додало проєкту «спешал-умов».
Бюджет шоу загалом вже перевищив 2,5 млн грн і продовжує зростати, бо доопрацьовують його навіть після прем’єри. Для порівняння, постановлення «Дикого театру» зазвичай коштують близько $17 000 (орієнтовно 750 000 грн), а вистава «Я бачу, вас цікавить пітьма», створена спільно двома театрами, обійшлася приблизно у 1,5 млн грн.
За словами продюсера, повернути інвестиції за перші покази не розраховували. «Такі постановлення зазвичай починають “амортизуватися“ приблизно з 4–5-го показу — коли вже вибудовується стабільна аудиторія та працює сарафанне радіо», — зазначає Антон Азізбекян.
Сам Ажнов відмовився від фіксованого гонорару на старті. Його дохід залежатиме від відсотку від прибутку: «Поки я працюю “за ідею”, але ми розраховуємо на прибуток вже цього року».
Для команди інша модель: режисер, музичний продюсер та музиканти отримали гонорар за роботу над проєктом і винагороду за передання майнових прав IP або ліцензії. Крім цього, члени творчої команди окремо отримують гонорари за кожну зіграну виставу.
«Якщо в академічному театрі зарплата становить приблизно $500, то в незалежних проєктах або рекламних інтеграціях можна отримати в 4–5 разів більше (за один виступ чи інтеграцію)», — ділиться Ажнов.
Суми гонорарів не розголошують, Антон Азізбекян тільки зазначив, що намагалися зробити все за «адекватними ринковими умовами». Втім, найбільше віддали не на зарплати, а на продакшн — понад 2 млн грн.
Основні витрати проєкту:
- створення відеоарту та відеоінсталяцій;
- світло, звук і технічний продакшн;
- сценографію та LED-рішення;
- пошиття костюмів;
- маркетинг та комунікації;
- гонорари творчої та технічної команди;
- оренду Origin Stage для серії репетицій.
Точну касу з перших виступів не розкривають. Хоча Origin Stage вміщує 1000 людей, для шоу залишили 499 сидячих місць. Після анонсу 19-го квітня обидва покази продали солд-аут за ціною квитків від 790 до 2600 грн.
За нашими підрахунками, реалістичний коридор за два солд-аути: 1,2–1,5 млн грн брутто або близько 600 000–690 000 грн за вечір.
Репетиційний процес, за словами продюсера Антона Азізбекяна, був однією з головних особливостей через тривалість підготовки: «Лише на самому майданчику Origin Stage відбулося майже 10 повноцінних репетицій — для подібного формату це нетипово». Додатково група репетирувала у студіях та у просторі театру Івана Франка, де працює Віталій Ажнов.
За візуальний стиль відповідала Соня Плакидюк,— фотографка з портфоліо Harper’s Bazaar, Vogue та Playboy. Артдиректорка створила для шоу обгортку «декадентського всесвіту» із прямими відсилками до кінематографу Девіда Лінча та Йоргоса Лантімоса. Курувала проєкт Дарія Слободяник — редакторка Vogue Ukraine з публікаціями у British Vogue і Vanity Fair.
Читайте также: Киану Ривз Жена: реальная история личной жизни и отношений актера
Суми гонорарів команда не розкриває. Подібні співпраці визначають індивідуально, адже імена такого рівня часто заходять у незалежний проєкт за знижені гонорари, відсоток від зборів або й узагалі лише за ідею.
Віталій Ажнов у коментарі для Vector розповів, що зібрав команду насамперед на довірі до себе та до самої ідеї проєкту. З огляду на це, ймовірно, жодна з них не отримала повного ринкового рейту.
Для розуміння масштабу: за грубими ринковими оцінками, три місяці роботи топових спеціалісток могли б коштувати 300 000–600 000 грн і вище для артдиректорки та 50 000–120 000 грн і вище для кураторки.
Через партнерство долучили ювелірний дім Kochut. За словами Ажнова, під час обговорень колаборацій він та команда хотіли, щоб прикраси для шоу створив саме цей бренд. Що зрештою і сталося: майстри створили два унікальні персні для героя за ескізами художниці з костюмів Тетяни Овсійчук. Решту прикрас підібрали з готових колекцій.
Бренд передав два кастомні персні та готові прикраси безоплатно. Порахувати точну суму неможливо — вона залежить від конкретних моделей, металу та каміння. Для контексту: роздрібні ціни на каблучки Kochut коливаються від 5 625 грн до 1,35 млн грн.
Для музичного супроводу заміксували джаз, хіп-хоп, ф’южн, джангл і техно, які імпровізовано зводили на репетиціях разом з акторами. Так, увесь звук розробили спеціально під виставу. Відповідальний за музику — Мішко Бірченко, лідер гурту Hyphen Dash і засновник FUSION JAMS.
Чого важить ім’я з театру
Віталій Ажнов отримав звання заслуженого артиста України у 2025 році. Його кар’єрний шлях доволі типовий для українського театрального поля: від навчання в майстерні Дмитра Богомазова в інституті Карпенка-Карого до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де він грає з 2018-го.
Сьогодні через щільний репертуар актор виходить на сцену театру до 15 разів на місяць. Паралельно викладає для студентів та розвиває публічний імідж через власні проєкти:
- курс із виразного читання «Ажнова від Ажнова»;
- YouTube-проєкт «Ажнов Шоу»;
- інтелектуальні вечері «Столик на Ажнова»;
- колаборації з брендами;
- блог в Instagram.
Останніми роками активно працює у кіно. Важливою стала робота над фільмом Дар’ї Онищенко «Казимир Малевич» (2024–2025 рр.). Для ролі художника актор пройшов відеопроби, декламуючи поезію.
Робота над Малевичем та інтерес до українського авангарду багато в чому сформували тематику проєктів, над якими Ажнов працює останніми роками. Ця ж лінія органічно продовжилася у шоу «САМ».
На відміну від недорогих у запуску курсів та вечерь, незалежний «САМ» — виробництво з високими ризиками: як фінансовими, так і моральними. Для підготовки та запуску шоу Віталій Ажнов інвестував напрацьовану репутацію та ім’я, грошей, каже, не вкладав:
«Для того, аби знайти людину (продюсера) або людей (бренди, компанії), потрібно, аби вони насамперед вірили в тебе — як артиста, автора ідеї. Коли ми почали працювати, я зібрав блискучу команду винятково на довірі до мене та на їхньому захопленні ідеєю».
Профінансували шоу продюсерська агенція «Купол» та партнери: фармацевтична компанія teva.ua та команда девелопера Triiinity. Обоє зайшли через теплі контакти актора з брендами та спільні цінності. Разом із teva.ua додатково планують працювати над питанням ментального здоровʼя, адже це тонко перегукується із шоу.
У разі розриву з продюсерами або конфліктів усередині команди Ажнов готовий взяти відповідальність і розрахуватися з усіма, залученими до виробництва шоу.
Як просували незалежний театральний продукт
За словами комунікаційниці Іванни Гавлюк, відділити маркетинговий бюджет від виробничого досить складно, оскільки комунікували про проєкт через його естетику, візуальну мову та атмосферу: «Для нас було принципово не “продавати виставу банерами”».
Головні витрати в цьому напрямку пішли на фото- та відеопродакшн: тизери, бекстейджі, стилізовані зйомки, відеоарт, айдентику. Візуальний контент одночасно інтегрували і в частину самого шоу і в його просування.
Сюжет і сценічні рішення до прем’єри не розкривали спеціально, щоб не руйнувати ефект першого перегляду в залі, адже фідбек від глядачів має органічно працювати на подальші покази. Тож на старті зосередилися саме на формуванні інформаційного шуму навколо.
Окремим каналом комунікації були особисті контакти, рекомендації та закриті запрошення для культурної бульбашки. Додатковий вихід на фешн- та медіаспільноти забезпечила участь Соні Плакидюк як артдиректорки та Дар’ї Слободяник як кураторки.
Поза тим, в аудиторії для «САМ» не орієнтувалися лише на класичних театралів. За словами Віталія Ажнова, «наш глядач дуже різний: це і театрали, і культурна спільнота, і ІТ-спільнота, і бізнес, і науковці, і фешн-аудиторія». Формат позиціюють як закриту подію для різних професійних середовищ.
Основну кампанію розпочали лише після першого показу. Далі фокус змістять на івентинг, роботу з комʼюніті, культурні середовища, спецподії, партнерські інтеграції та розвиток органічної хвилі навколо шоу. Саме туди — у комʼюніті та в живу взаємодію з аудиторією — надалі підуть основні ресурси.
Кому належать права
Усіма головними правами на проєкт володіє Ажнов, пояснила в коментарі для Vector юристка проєкту Анастасія Толкачова. Це означає, що саме він контролює, як проєкт може існувати далі — включно з потенційними адаптаціями.
Продюсерській агенції «Купол» Віталій надав ліцензію «на відносно невеликий термін, з можливістю продовження» на дистрибуцію в Україні та за кордоном. Тож, якщо завтра прийде запит від Netflix, то вестимуть перемовини саме з «Куполом».
Окремо юридично оформлені режисура, візуальна частина та музика. Цікаво, що на оригінальний саунд купили лише ліцензію, а не повні майнові права. Вартість ліцензії не розголошують.
Усі умови закріплені договорами і потенційно дозволяють скейлити проєкт, зокрема, продавати або адаптувати під інші майданчики і ринки. Кожен запит узгоджуватимуть окремо, але фінальне слово — за Ажновим.
Нині проєкт відкритий для партнерств із брендами та бізнесом: «Далі ми плануємо масштабування проєкту, гастролі, випуск збірки поезії або артбуку і, звісно, нові поетичні шоу», — ділиться Ажнов.
Схоже, проєкт, в якому Віталій Ажнов грає головну роль не лише на сцені, а й у житті, відкрив новий етап у його кар’єрі. Для ринку, де державні театри роками недофінансовані, це важливий прецедент — бренд одного театрального актора може стати достатньо цінним, щоб під нього приватний бізнес інвестував мільйони, а глядачі роби соулдаути.
Читайте также: В Україні представили перший каталог національної мережі стартап-шкіл
