Світовий інноваційний ринок — це екосистема, що формується на перетині суспільних викликів і технологічних рішень для їхнього подолання. Фокус ринку змінюється під впливом економічних, політичних і соціальних факторів. Якщо раніше ключовим драйвером інтересу до інновацій була їхня новизна та демонстрація технологічного прогресу, то сьогодні фокус змістився.
Читайте также: Дженнифер Лопес Чоловік: история отношений и личная жизнь
У колонці для Vector Яна Гулак, керівниця проєктів Українського фонду стартапів, розповідає, чому інновації дедалі частіше оцінюються за здатністю вирішувати системні проблеми та створювати вимірювану цінність для людини і середовища її життя.
Крім miltech, який посідає перші рядки світових рейтингів перспективних галузей, бачимо, що ключовим стає вплив технологічного прогресу на довкілля, суспільство і якість життя людини. Формується запит на міждисциплінарні розробки, що поєднують науку, інженерію, ШІ та підприємницьке мислення і здатні адаптуватися до потреб людства.
У центрі уваги — рішення, що закривають реальні «больові» точки у галузях, які ще донедавна сприймалися як нішеві: Biodiversity, Circular Economy, Cities, Energy, Food&Agriculture, Health, Inclusion, Mobility, Ocean&Water, sustainable fashion.
У цьому світова спільнота інноваторів, підприємців та інвесторів, зокрема, і українська екосистема, впевнилася під час квітневого саміту сталих інновацій ChangeNOW у Парижі. Цьогоріч Україна вдруге представила свої інновації на стенді Ukraine House за участі стартапів SPOGAD, Peony та Sirocco Energy, сусідами якого стали понад тисяча кліматичних, енергетичних та відновлювальних проєктів з усього світу:
- reNature (Нідерланди), що розробляє рішення для відновлення і декарбонізації ґрунтів;
- InovaYa (Франція), що створює системи очищення і повторного використання води;
- PlanetCare (Словенія), що розробляє фільтри для пральних машин, які затримують мікропластик;
- Neolithe (Франція), що перетворює відходи на будматеріали з низьким вуглецевим слідом;
- Emerald AI (США), що працює над оптимізацією енергоспоживання ШI-дата-центрів.
Цьогоріч у квітні Європейська інноваційна Рада у межах грантової ініціативи з підтримки українських deeptech стартапів видала 41 українській компанії гранти на суму від 300 000 до 500 000 євро, всього 20 млн євро. Серед грантоотримувачів — HYDRATICO, ExtraVision, MARV_UA, Sirocco Energy, TechNovator, Kitsoft , Greenvi AI та інші.
Це показує фокусування Європи на напрямах, що визначають глобальні пріоритети ЄС та світу в цілому. Показово, що і серед українських команд більшає тих, які розробляють рішення, спрямовані на подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату, енергетичною безпекою, доступом до чистої води, декарбонізацією та ефективним управлінням ресурсами.
Від кризи до буму
Чому ця тенденція активізувалася саме зараз і поширюється глобально? Причини криються у запиті суспільства на етичні та сталi рішення на тлі посткризової реальності. Як наслідок — посилюються державні регуляції щодо захисту навколишнього середовища, змінюється фокус уваги інвесторів.
Демографічні зміни, спричинені пандемією COVID-19 та війною у центрі Європи, стали одним з найпотужніших драйверів трансформації інноваційного ринку. Старіння, скорочення і міграція населення, зміна структури споживання і пріоритетів формують нові потреби. Людям як ніколи потрібні по-справжньому доступна медицина, дистанційні цифровізовані сервіси, безпечна інфраструктура, адаптивна освіта, екологічні гаджети.
Урбанізація змінює вимоги до міст і мобільності, а увага світу до дефіциту ресурсів: води, енергії і продовольства підштовхує бізнес шукати нові перспективні інноваційні проєкти, які зможуть вирішити проблеми саме у цих галузях.
Відбувається переоцінка цінностей: зростає запит на безпеку, енергетичну автономію, якісне і тривале життя. Це зміщує фокус у державній політиці та бізнес-стратегіях з короткострокової ефективності на сталість. У таких умовах інновації оцінюються не лише за економічною віддачею, а й за їхнім соціальним та екологічним впливом.
Усе це підсилює роль держави як замовника інновацій і каталізатора ринку, та створює нову конфігурацію взаємодії з бізнесом і наукою. Посилюється регуляторний тиск з боку економічно розвинених держав, особливо з Європи, де Green Deal та climate policies та ініціативи з декарбонізації формують нові правила гри для інноваційного бізнесу. Суспільний запит на етичні і відповідальні рішення складно ігнорувати, тож інвестори також змінюють підхід.
Формується нова карта інноваційних пріоритетів. ШI застосовують для вирішення соціальних і гуманітарних задач у галузях health, food & agriculture та education, а рішення у сфері biodiversity, енергетики, захисту навколишнього середовища стають важливими на тлі кліматичних змін.
Так вибудовується новий тип інноваційного ринку — технологічного і проблемно-орієнтованого, де ключовим активом є змога закривати суспільні потреби.
Читайте также: Молодь більше не може читати довгі тексти: вчені пояснили, як це виправити
Кліматичні технології давно перестали бути нішевою історією. У світі тренд на «чисті» технології та інновації для здоров’я і клімату уже мають частку серед юнікорнів.
Інтерес світу до GreenTech та ClimateTtech і HealthTech стартапів напряму відображається у венчурних інвестиціях. Капітал дедалі більше концентрується навколо технологій енергетичної стійкості, декарбонізації, адаптації до кліматичних змін та ресурсної ефективності. За даними Sightline Climate, у 2025 році глобальні інвестиції у climate tech зросли до $40,5 млрд — це було першим зростанням після спаду 2023–2024 рр.
Стрімко зростає сегмент чистої енергетики. За оцінками BloombergNEF, лише за перше півріччя 2025 року глобальні інвестиції у нові проєкти відновлюваної енергетики сягнули $386 млрд. Найбільше капіталу залучили offshore wind — $39 млрд, що перевищило загальний обсяг інвестицій у сектор у розмірі $31 млрд роком раніше. За даними Reuters, обсяг глобальних інвестицій у енергетичний перехід уже перевищив $2,1 трлн.
Зростає увага і до ocean tech — напряму, який ще кілька років тому залишався майже поза увагою венчурного ринку. У 2026 році стартап Apeiron Labs залучив $9,5 млн на розвиток автономних підводних роботів для збору океанічних даних для прогнозування кліматичних ризиків, розвитку offshore wind та моніторингу морських екосистем. Ще один проєкт — Oceanic Constellations — цьогоріч у лютому отримав інвестиції від NYK Group для масштабування безпілотних морських систем для екологічного моніторингу і попередження природних катастроф.
- Стартап Qventus, що розробляє ПЗ на базі ШІ для оптимізації процесів у галузі охорони здоров’я, отримав фінансування на $105 млн (2025).
- Hippocraticотримав $141 млн, а Innovaccer залучив $275 млн (2025).
- Cera (Велика Британія) —Healthtech-компанія, яка поєднує домашній догляд, AI-аналітику та цифрову медицину, став юнікорном у 2025 році.
- Climeworks (Швейцарія), що розробляє технологію вилучення CO₂ з атмосфери, уже залучив $810+ млн інвестицій та збудував завод з переробки вуглецю. Послуги з фільтрації і збереження CO2 у стартапу ще у 2023 році купувати Microsoft, Stripe та Shopify.
- ClimateTech Commonwealth Fusion Systems (США) розробляє термоядерну енергетику і планує запустити термоядерний реактор у 2027 році. Два роки тому проєкт залучив $863 млн, а всього залучені ним інвестиції сягають $2,8+ млрд від корпорацій і фондів, зокрема, від Google, Nvidia та Білла Гейтса.
- Neko Health (ЄС) —стартап, що створює ШІ-сканер тіла, який сканує організм і робить персоналізовану аналітику здоров’я, у 2025 році досягнув оцінки у $1,8 млрд. Ринок preventive health зараз вибухово зростає, бо медична модель поступово переходить від лікування хвороб до передбачення ризиків. До того ж населення старіє, медичні системи перевантажені, а AI дозволяє знижувати вартість діагностики та лікування.
- Isomorphic Labs (Велика Британія) — компанія, що використовує AI для розробки ліків, минулого року сягнула кількамільярдної оцінки.
Українська екосистема також працює зі здоров’ям, кліматом, декарбонізацією, енергетикою та медициною.
Releaf Paper— стартап, щовиробляє папір з опалого листя, уже працює з міжнародними брендами, зокрема з Chanel, Samsung та Uber Eats. Команда відкрила виробництво у Франції, інвестувавши у запуск французької лінії 3,5 млн євро, а також отримала грант від European Innovation Council.
Проєкт Carbominer, що розробляє технологію вилучення CO₂ з атмосфери, орієнтуючись на тепличні господарства, залучив грант на 1,5 млн євро від EIC Accelerator, а також інвестиції від SMRK VC та швейцарських ангелів.
SolarGaps — компанія створює смартжалюзі із сонячними панелями, які генерують електроенергію, залучила $2,3 млн.
Esper Bionics, що створює біонічні протези з AI-елементами та human-machine interface, залучила понад $5 млн інвестицій і грантового фінансування від міжнародних інвесторів і активно працює на ринку США.
Також активно розвиваються український healthtech-стартап Mawi, що створює цифрові рішення для супроводу вагітності, та Knopka— сервіс для моніторингу пацієнтів та цифровізації медичних процесів.
Глобальний VC-ринок зміщується від apps economy до hard problems economy. І саме стартапи, які вирішують складні інженерні, кліматичні, медичні чи безпекові виклики, можуть стати наступними глобальними чемпіонами. Українські стартапи вже навчилися працювати з hardware, створювати deeptech, тестувати продукти в екстремальних умовах, швидко адаптуватися до глобального ринку. Тож наступні українські юнікорни цілком можуть народитися не лише у defense tech, а й у climate tech, medtech та clean-галузях.
Замість висновків
У середньостроковій перспективі ці тренди посилюватимуться — impact-сектори формуватимуть ядро інноваційної економіки у наступні 5-10 років. Найдинамічніше зростатимуть, нарощуючи інвестиційну привабливість ClimateTech, GreenTech та HealthTech. Ключовими, найімовірніше, стануть такі вектори:
- AI for Humanity — ШІ буде застосовуватися максимально етично для суспільного блага.
- Biodiversity / Ocean & Water — інновації будуть спрямовані на збереження екосистем і ресурсів.
- Circular Economy — розвиватимуться проєкти, що впроваджують технології повторного використання речей та філософію zero waste.
- Cities / Mobility — розумні та енергоефективні міста з розвиненою та глибоко цифровізованою інфраструктурою.
- Energy — масштабуватимуться проєкти з декарбонізації, підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії.
- Health / ClimateTech / Food & Agriculture — будуть створюватися доступні biotech-, foodtech-, medtech-продукти.
- Education / Inclusion — невпинно триватиме розширення доступності знань і урівняння можливостей в отриманні освіти.
- Fashion — поширюватиметься розумне споживання речей та нова філософія моди з інтеграцією екологічних стандартів.
Європа у цьому контексті остаточно закріпиться як центр відповідальних інновацій. Для України ж така тенденція відкриває вікно можливостей. За наявності сильної наукової бази та інженерної школи, країна може перетворити знання на затребувані світом продукти, здатні відповідати на глобальні виклики, та зможе сформувати нове звучання інновацій, що принесуть потужний економічний буст.
Читайте также: Сергій Стрельніков Дружина: подробности личной жизни и биографии
